Люди взяли думки в руки
тут любили — там карали
і летіли каменюки
прості люди, не шакали
говорили ніжно гидко
щоби інші поважали
наша ти кохана рибко
розіпни себе на скали.
*
Уяви що ти померла
поміж мальв лежиш без тіла
блищать ікла немов перли
жити ти вже не хотіла
бозна хто тебе згадає
ти була як усі інші
поки ти летиш до раю
хтось читає твої вірші.